Histori

ВИМОГИ ДО СУЧАСНОГО УРОКУ

І. Дидактичні вимоги до сучасного уроку

1.      Чітке формулювання освітніх завдань в цілому і його складових елементів, їхній зв'язок з розвиваючими і виховними завданнями.

2.      Визначення оптимального змісту уроку відповідно до вимог навчальної програми і цілей уроку, з урахуванням рівня підготовки й підготовленості учнів.

3.      Прогнозування рівня засвоєння учнями наукових знань, сформованості умінь і навичок як на уроці, так і на окремих його етапах.

4.      Вибір найраціональніших, оптимальних методів, прийомів і засобів навчання, стимулювання і контролю. Вибір форм організації, що забезпечує максимальну самостійність у навчанні учнів.

5.      Реалізація на уроці всіх дидактичних принципів.

6.      Створення умов для успішного навчання учнів.

ІІ. Психологічні вимоги уроку:

1. Психологічна мета уроку:

1) Проектування розвитку учнів у вивчення конкретного навчального предмета і конкретного уроку.

2) Врахування у цільовій настанові уроку психологічної задачі вивчення теми і результатів, досягнутих у попередній роботі.

3) Передбачення окремих психолого - педагогічного впливу, методичних прийомів, що за6езпечуютють учнів.

2. Стиль уроку:

1) Визначення змісту і структури уроку відповідно до принципів розвиваючого навчання:  

-                  співвідношення навантаження на пам’ять учнів і їхнє мислення;

-                  визначення обсягу відтворюючої і творчої діяльності;

-                  планування засвоєння знань у готовому вигляді (зі слів учителя, з підручника, посібника) і в процесі самостійного пошуку;

-                  виконання вчителем і учнями проблемно-евристичного навчання (хто ставить проблему, формулює її, хто вирішує);

-                  облік контролю, аналізу й оцінки діяльності школярів, здійснюваних учителем, а також взаємної критичної оцінки, самоконтролю і самоаналізу учнів;

-                  співвідношення спонукання учнів до діяльності (коментарі, ] викликають позитивні почуття в зв'язку з проблемною роботою,! установки, що стимулюють інтерес, вольові зусилля до подолання і труднощів) і примусу (нагадування про оцінку, різкі зауваження, нотації).

2) Особливості самоорганізації вчителя:                          

-                  підготовленість до уроку — головне усвідомлення психологічної мети і внутрішня готовність до її здійснення;                   

-                  робоче самопочуття на початку уроку й у ході його (зібраність, спів настроєність з темою і психологічною метою уроку, енергійність, наполегливість у здійсненні поставленої мети, оптимістичний підхід до всього, що відбувається на уроці);                              '

-                  педагогічний такт (випадки прояву);

-                  психологічний клімат на уроці (підтримка атмосфери радісного, щирого спілкування, діловий контакт і т. ін.);

3. Організація пізнавальної діяльності учнів:

1) Визначення заходів для забезпечення умов продуктивної роботи, мислення й уяви учнів:

-                  планування шляхів сприйняття учнями досліджуваних об'єктів і явищ, їхнього осмислення;

-                  використання установок у формі переконання;

-                  планування умов стійкої уваги і зосередженості учнів;

-                  вправи.

2) Організація діяльності мислення й уваги учнів у процесі формування нових знань і умінь:

-                  визначення рівня сформованості знань і умінь в учнів (на рівні конкретно-почуттєвих уявлень, понять, що узагальнюють образи, «відкриття», висновки);

-                  опора на психологічні закономірності формування уявлень, понять, рівнів розуміння, створення нових образів під час організації розумової діяльності й уяви учнів;

-                  планування прийомів і форм роботи, що забезпечують активність і самостійність мислення учнів (система запитань, створення проблемних ситуацій, різні рівні проблемно-евристичного вирішення задач, використання задач з відсутніми і зайвими даними, організація інтелектуальних утруднень в ході самостійних робіт, ускладнення завдань з метою розвитку пізнавальної самостійності учнів);

-                  керівництво підвищенням рівня розуміння (від описового, порівняльного,        пояснювального до узагальнюючого, оцінного, проблемного) і формуванням умінь міркувати й робити висновки;

-                  використання різних видів творчих робіт учнів (пояснення мети роботи, умов її виконання, навчання добору і систематизації матеріалу, а також обробці результатів і оформлення роботи).

3) Закріплення результатів роботи:      

-                  формування навичок шляхом вправ;

-                  навчання перенесенню раніше засвоєних умінь і навичок на нові умови роботи, попередження механічного перенесення. 

4. Організованість учнів:

1)      Ставлення учнів до навчання, їхня самоорганізація і рівень розумового розвитку.

2)      Урахування рівня навченості під час визначення сполучення індивідуальних, групових і фронтальних форм роботи учнів на уроці.

5. Врахування вікових особливостей учнів:

1)      Планування уроку відповідно до індивідуальних і вікових особливостей учнів.

2)      Проведення уроку з урахуванням сильних і слабких учнів.

3)      Диференційований підхід до сильних і слабких учнів.

ІІІ. Гігієнічні вимоги до уроку.           .                      '

1)      Температурний режим.

2)      Фізико-хімічні властивості повітря (необхідність провітрювання і т. п,).

3)      Освітлення.

4)      Попередження втоми і перевтоми.

5)      Чергування видів діяльності (зміна слухання, виконання обчислювальних,

6)      графічних і практичних робіт).

7)      Своєчасне і якісне проведення фізкультхвилинок.

8)      Дотримання правильної робочої пози учня.

9)      Відповідність росту школяра класних меблів.

ІV. Вимоги до техніки проведення уроку

1)      Урок повинен бути емоційним, викликати інтерес до навчання і виховувати потребу в знаннях.

2)      Темп і ритм повинні бути оптимальними, дії вчителя й учнів — завершеними.

3)      Необхідний повний контакт у взаємодії вчителя й учнів на уроці, необхідно дотримуватися педагогічного такту і педагогічного оптимізму.

4)      Повинна домінувати атмосфера доброзичливості й активної творчої праці.

5)      Варто змінювати види діяльності учнів, оптимально сполучати різні методи й прийоми навчання відповідно до рівня працездатності учнів залежно від дня тижня, порядкового номера уроку, навчальної дисципліни, типу і виду уроку.

6)      Потрібно забезпечити дотримання єдиного орфографічного режиму школи.

7)      Учитель повинний забезпечити активне навчання кожного школяра.

Отже, психолого-педагогічні та техніко-гігієнічні вимоги до сучасного уроку зводяться до дотримання таких узагальнених положень:

1)      Точне і творче виконання програмно-методичних вимог до уроку; чітке визначення типів уроку і його місце в темі, бачення особливостей кожного уроку.

2)      Врахування реальний навчальних можливостей різних класів або цілеспрямована ліквідація прогалин в знаннях.

3)      Обміркування та вирішення в єдності завдань освіти, виховані психологічного розвитку.

4)      Вибір раціональної структури та темпу проведення уроку, які забезпечують вирішення поставлених завдань і продуктивне використання часу уроку: «Цілі визначають тип уроку. Тип уроку визначає його структуру, структура - розподіл часу на різних етапах».

5)      Забезпечення практичної і профорієнтаційної спрямованості навчальне процесу, створення реальних можливостей щодо використання учнями знань, умінь, навичок, які вони отримали, з метою попередження формального засвоєння теорії.

6)      Концентрація уваги учнів на важливих наукових поняттях, висновках, правилах, світоглядних і виховних ідеях; виділення об'єкта міцного засвоєння. Зв’язок змісту уроку з життям, з практикою і особистим життєвим досвідом учня; використання між предметних зв'язків з метою формування цілісної наукової картини світу в інтересах економії часу.

7)      Розширення арсеналу вибору методів переважно за рахунок активних, інтенсивних методів; використання на уроці оптимального поєднання різних методів.

8)      Поєднання колективної форми роботи з груповими та індивідуальними.

9)      Здійснення на основі діагностики навчальних можливостей диференційовані підходу до учнів з акцентом на надання диференційованої допомоги учням з різним рівнем підготовки з предмета.                               1

10)  Формування у всіх учнів активного ставлення до навчальної діяльності навичок раціональної організації навчальної праці безпосередньо на уроці.

11)  Спілкування з учнями на основі поєднання вимогливості з повагою до особистості.

12)  Розвиток кабінетної системи навчання відповідно до вимог науково-технічного процесу: ціле відповідність, раціональне і комплексне використання різних засобів навчання (підручників, наочних посібників, ТЗН, засобів інформації, ЕОТ).

13)  Удосконалення сприятливих для роботи гігієнічних та естетичних умов.

14)  Визначення змісту і обсягу домашніх завдань з урахуванням часу, який необхідний на їх підготовку; якщо необхідно, коментувати методики і виконання, намагатися, щоб навчання здійснювалося на самому уроці, а обсяг домашнього завдання скорочувався (там, де це можливо).

Чітке дослідження задуму і одночасна готовність гнучко перебудувати йог хід при зміні навчальної ситуації, вміння п